Ландшафтний дизайн – тонкое поєднання мистецтва та науки

Вперше термін «ландшафтний дизайн» виник у Західній Європі в ХХ столітті, хоча по суті організацією навколишньої присадибної ділянки займалися ще багато століть до виникнення самого терміна. У країнах Сходу в палацах правителів і вельмож ще багато століть до цього, ми могли спостерігати пишність поєднання дизайнерської та агрономічної думки, втілених у ландшафтному дизайні.

Ландшафтний дизайн — це тонке поєднання мистецтва і науки, яка в свою чергу вибирає три основні напрямки: інженерію, біологію, та історію культури різних країн. Останній аспект необхідний ландшафтному дизайнеру для того, щоб уміти втілювати на присадибній ділянці в межах. При цьому робити це так уміло, щоб опинившись на облагородженій території, вдихнувши аромат квітучої сакури, ми справді відчули б себе в Японії.

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДУВАННЯ ЛАНДШАФТНОГО ДИЗАЙНУ

Щоб створити закінчену композицію у ландшафтному дизайні, потрібно вміти поєднувати у єдиному стилі різні компоненти. Елементи ландшафтного дизайну відрізняються великою різноманітністю. Але можна розділити їх за групами:

• Насамперед центр ландшафтного дизайну складає будівлю, основною метою якої є згладжування неприродності геометрично правильних конструкцій, пом’якшення їх тиску на навколишню природу, шліфування дефектів та вад.
• База композиції – газонне покриття, яке формується різного виду травами.
• Окремі елементи – Зелені насадження у формі дерев, чагарників, квітів, а також їх комбінацій та цілих ансамблів, наприклад із саду, клумби тощо.
• Різні великі декоративні елементи, такі як озеро, ставок, струмок, фонтан, каміння, скульптура, альтанка і т.д.
• Завершують композицію акценти, розставлені за допомогою дрібніших художніх деталей – музичної підвіски, світильників, свічок тощо.

Ландшафтний дизайн передбачає комплексний підхід до цієї непростої справи, тому її слід довіряти професійним ландшафтним дизайнерам.