На стику XIX-XX століть виник архітектурний стиль неокласицизму, якому притаманні легкість, прямолінійність, витонченість та класичні пропорції без розкішних надмірностей. Для нього характерні пастельні та природні відтінки колірної палітри, мінімум прикрас, єгипетські, античні та римські мотиви.
Невід’ємними елементами неокласичного котеджу є:
Інтер’єр приміщень пофарбовані в золото, блакитний, бежевий і коричневий тони. Стіни та отвори оформляють грецькими або римськими драпіруваннями. Для візуального розширення монтують скляні та дзеркальні вітражі. Завіси прикрашають ламбрекенами та вішають їх на різьблені карнизи.
Розкішний паркет з натурального дерева (дуб, червоне дерево, палісандр) та ліпнина на стелях створюють ефект палацового залу, надаючи величність вітальні в котеджі. Витончені меблі, куди входить найнеобхідніше, не повинні захаращувати простір. Друге завдання – функціональність. Тому компактні дивани, м’які крісла, бюро у вигляді циліндра, невисокі секретери та буфети зі вставками наголошують на єдності стилю. Для дорогих обробних рішень використовують бронзу: замки, ручки, статуетки. Мармур, дорогі тканини та кришталеві люстри створюють закінчений неокласичний образ. Саме у високих та просторих кімнатах котеджів старої будівлі та нових сучасних будівлях вдається витримати канони неокласики. У дизайні котеджів у стилі неокласицизм немає нічого химерного чи строгого, консервативного чи надміру розкішного. Злиття рішень покликане створити затишну сімейну оселю з благородним виглядом, без акцентуації на розміри добробуту. Котедж, де реалізовані ці рішення, є єдиною зоною комфорту. Природні матеріали та непомітне, гармонійне оздоблення, функціональні меблі створюють елітний симбіоз.